понеділок, 24 жовтня 2011 р.

Аушвіц—Біркенау/Враження від Освенціма/багато фото

Доброго ранку усім!
Сьогодні я до вас з незвичним фото звітом. Я не звикла до подібних звітів, але побачене мене вразило на стільки, що я не можу не поділитись цими емоціями з вами
Зразу попереджаю, що деякі фото не для слабонервних...
Отже, розповідь у фото про
Аушвіц—Біркенау (нім. KZ Auschwitz-Birkenau, пол. Auschwitz) — один із найбільших нацистських концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до січня 1945 біля міста Освенцімі (Польща)( Вікіпедія)

Сучасні історики збігаються у думці, що у Освенціми було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, більшість з яких складали євреї .Ця оцінка була отримана непрямим шляхом, для чого проводилось вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття составів з в`язнями у Освенцім.
Аушвіц 1
Заснований 20 травня 1940 року, Аушвіц І служив адміністративним центром для всього комплексу. Він базувався на землях і у цегляних приміщеннях довоєнних польських казарм. Першими поселенцями концтабору стали 728 польських політичних в'язнів. Пізніше до них приєднались радянські полонені. У табір також відправлялись німецькі кримінальні злочинці, та інші «небажані елементи». 48 німецьких гомосексуалів теж були заслані сюди. Ще з першого поселення сюди відправлялись також євреї. У різний час табір налічував 13,000 — 16,000 тис. жителів. У 1942 році ця цифра зросла до 20,000. В'їзні ворота до Аушвіц І містять надпис «Arbeit macht frei» («Робота звільняє», досл. «Робота робить вільним»). В'язні, що відправлялись на роботу, проходили цими воротами щодня під звуки оркестру.

У 1947 році в знак пам'яті жертв Польща заснувала музей на території Аушвіц. Території Аушвіц занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. На місці нібито поспішно ліквідованих газових камер Біркенау споруджено меморіальний комплекс, що містить пам'ятні послання 20 мовами світу, включно з українською. Щороку табір приймає більш ніж 700,000 відвідувачів.
Аушвіц 2
Спорудження Біркенау почалось у жовтні 1941 з метою розвантаження перенасиченого основного табору. За проектом він був розподілений для утримання кількох категорій в'язнів.
Біркенау був набагато більшим за Аушвіц І і крізь його ворота пройшло набагато більше число людей. Це місце ув'язнення сотень тисяч людей. Стверджують, що це місце смерті понад 1,1 млн. людей, хоча досі залишається незрозумілим де їх останки.
Стверджують, що нібито на території Біркенау розміщувались 4 газові камери, замасковані під душові, та 4 крематорії, що використовувались для спалювання людей, але документальні свідчення цього як і залишки крематоріїв та газових камер відсутні.
Сюди залізницею під постійним наглядом доставлялись люди із усієї окупованої Європи. У комплексі новоприбулі поділялись на 4 групи:
  • перша група, понад три чверті, відправлялись у газові камери впродовж кількох годин; до цієї категорії входили всі діти, всі жінки із дітьми, всі люди похилого віку, і всі ті, що за поспішним і поверхневим оглядом лікаря не були цілком придатні. Місткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20,000 жертв щодня. Нацисти використовували газ цианід, що виділявся із гранул Циклону Б. Циклон Б вироблявся 2 компаніями, які здобули ліцензію на виробництво від IG Farben. Гамбурзька компанія Tesch & Stabenow забезпечувала 2 тони кристалів щомісяця, а Degesch із Дессау — 3/4 тони.
  • Друга група в'язнів використовувалась як робоча сила на індустріальних фабриках, таких як IG Farben та Krupp. За роки роботи комплексу з 1940 по 1945 у комплексі Аушвіц зареєстровано 405,000 робочих невільників. Із них понад 340,000 загинули через страти, побиття, голодування та захворювання. Деякі із в'язнів вижили за допомогою німецького індустріаліста Оскара Шиндлера, який врятував понад 1,100 польських євреїв, які працювали на його фабриках, спершу недалеко від Кракова, потім на фабриці, що нині є територією Чехії.
  • Третя група, переважно близнюки та карлики, піддавались медичним експериментам докторів, Зокрема, Джозефа Менгеля, який також відомий як «янгол смерті».
  • Четверта група складалась із жінок, які працювали в так званий «Канаді», частині Біркенау, де сортувались пожитки в'язнів, для їх подальшого використання німцями. Оскільки при виселенні люди брали найцінніші речі, то на склади потрапляли численні дорогоцінні вироби. В той час «Канада» асоціювалась із багатством, куди відправлялось дуже багато емігрантів із Польщі та сусідніх держав.

Основниа мета німців - Ми повинні звільнити німецький народ від поляк, росіян, євреїв і циган.
Тут символічний прах з крематорію, котрий вдалось зібрати
Зображено як людей везли в табір, в яких жахливих умовах. Їм приходилось їхати так і до 2 тижнів. Стояче...
Всі процедури відбувались під землею. Спершу усіх заганяли в так званий душ, де вони роздягались. Наступне приміщення - це газова камера та крематорій.
Використані банки з-під смертельного газу.

Усіх жінок стригли. З їхнього волосся ткали тканину...
Більше 7 тон збереглось і до сьогодні.
Особисті речі










На цих фото зображені в"язні. Також інформація з їх датою прибуття в табір , цей термін займа від декількох днів до 8 місяців.

Стіна для розстрілу.

Крематорій
Я під враженням і досі. 
Це історія і ми це повинні знати.

Дякую усім хто читав і дивився.
Будьмо людьми!

22 коментарі:

  1. Особисто я там не була, а ле мій чоловік був. жахливо...

    ВідповістиВидалити
  2. Господи! Как же это страшно... Не уже ли те люди, что это делали совсем не имели души... Ведь каждый из них был маленьким ребенком, как же из нежных ангелочков стают такими тварями... Это трагедия каждого народа и не дай Бог, такое повторится еще.

    ВідповістиВидалити
  3. Так, це дуже страшно.І якими ж це потрібно бути тваринами. щоб так безжально вбивати, винищувати. Це ж навіть окремі люди дітей заганяли в газові камери. Там фото, зроблені за 15 хв до смерті. Люди реально приїхали з надією на краще життя, яке їм обіцяли, нічого не настрожувало крім колючого дроту і специфічного запаху ( краматорій). Ці ж краматорії були обсаджені деревами, щоб замаскувати весь жах. Все відбувалось під землею.
    Ириска, ти правильно сказала, не дай Бог такому повторитись. Там ще одна вивіска є з написом - Вчіть історію, щоб в неї не повернутись!

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую. Про таке варто періодично нагадувати. Тепер бачу, наскільки реалістично знято фільм "Список Шиндлера".

    ВідповістиВидалити
  5. да...нет слов...мои глаза на мокром месте(((

    ВідповістиВидалити
  6. Ужас, я всегда плачу, когда об этом думаю. Безспорно нам всем надо это знать. Спасибо, Марьяша, что затронула эту тему. Как подумаю, какой ужас пережили те люди...

    ВідповістиВидалити
  7. знаю багато про Освенцім...читала, бачила фільми...але побачити вживу це просто жах...скільки людей загинуло нізащо...тільки за те що мали іншу національність ((( прикро що такі сволочі існували на світі...
    але Бог є на світі...і впевнена що вони обов"язково були покарані за те що творили...
    а історію спарвді требя знати, щоб бути трохи людянішими....так і жити легше буде в світі

    ВідповістиВидалити
  8. ((( не вистачає слів... не можна зрозуміти. Варто пам"ятати...

    ВідповістиВидалити
  9. Всегда интересовалась немецкими концлагерями и мне до сих пор не понятно кем надо быть, чтоб так поступать с людьми?! О чем думали тысячи немцев, видя как отправляют на такую жуткую смерть женщин, стариков и детей?

    Дополню фильмографию "Храброе сердце Ирены Сендлер", "Мальчик в полосатой пижаме". Последний фильм меня просто поразил, хоть в нем и отсутствуют сцены жестокости.

    ВідповістиВидалити
  10. Жах, сподіваюся люди які це робили не спали і не мали нормального життя, їх мав червяк зїсти за те що вони такі тварюки!

    ВідповістиВидалити
  11. Це так страшно...навіть, уявити неможливо, що таке могло відбуватись...знаю, що це було в нашій історії, а повірити не можу...в мене аж мороз по шкірі пробіг, поки я читала твій допис...

    ВідповістиВидалити
  12. Жахливо... я не розумію, як так можна було... тварини, і ті, так не чинять з собі подібними...
    Дякую за фото та інформацію.

    ВідповістиВидалити
  13. :( страшно. Але дуже дякую за такий допис...

    ВідповістиВидалити
  14. я шокована побаченим/прочитаним....вкотре...щоразу мене охоплює неймовірний жаль за загиблими
    я б ,певне,не змогла туди поїхати.........мені здається,я б відчувала там той жах людей закатованих,їх крики і сльози....
    Я ХОЧУ,щоб мої діти також знали про це.І колись,заради них,повезу їх туди...коли вони будуть дорослими....
    НЕ ДАЙ БОЖЕ ТАКОМУ повторитись!

    ВідповістиВидалити
  15. страшно....
    я читала розповідь люидини яка там була і пройшла через всі ці тортури...і вижила....ужас...

    ВідповістиВидалити
  16. Вы знаете, когда-то года два назад, я прочитала книгу Татьяны де Росней "Ключ Сары". Конечно все действующие лица романа вымышлены от начала и до конца, но практически все время я не могла удержать слез... страшное время...

    ВідповістиВидалити
  17. Действительно , без слёз не получается смотреть на такие фото, и фильмы и "список Шиндлера", и "Мальчик в полосатой пижаме".Марьянка, тебе очень тяжело на душе, должно быть ,от увиденного ? я бы ещё "Лабиринт Фавна" отнесла бы к такому списку. После таких фильмов понимаешь, что хоть у нас и бардак в стране, но какое счастье ,что мы живём мирное время!!!!!!!

    ВідповістиВидалити
  18. Мар*янка величезне тобі спасибі за такий пост. Я дуже ціную тих людей, які поважають історію. Язик не повертається сказати, що мені було цікаво це все побачити... швидше я просто дуже вражена побачивши фото... в реальності напевно вражає ще більше... особливо атмосфера. Цей час неможливо забути...

    ВідповістиВидалити
  19. В мои школьные годы мы всё досконально изучали..про лагеря..про.войну...я отлично помню что очень тяжело воспринимала эти события...и когда были в Латвии я не смогла пойти в музей...обошла стороной...ты очень стойкий человек....

    ВідповістиВидалити

Дякую за ваші слова! Завжди рада бачити вас тут!