Напевно, прошу я багато..
Напевно, неможливе..
Але кому ж як не тобі це знати,
Що зараз це для мене вкрай важливе...
Для чого розбиваються серця?
Для чого покидають Батьківщину?..
Чому всі забувають про Творця?..
І "вішають" на іншого свою провину?..
Чому метелики вмирають рано?
Чому світ холодніший?
Чому так важко вимовити - мамо?
Кому від того стане гірше?
Прошу Тебе, не дай нам впасти!
Зроби усе можливе....
не можна просто так пропасти..
Ти ж заєш, що для мене це важливе....
Напевно, неможливе..
Але кому ж як не тобі це знати,
Що зараз це для мене вкрай важливе...
Для чого розбиваються серця?
Для чого покидають Батьківщину?..
Чому всі забувають про Творця?..
І "вішають" на іншого свою провину?..
Чому метелики вмирають рано?
Чому світ холодніший?
Чому так важко вимовити - мамо?
Кому від того стане гірше?
Прошу Тебе, не дай нам впасти!
Зроби усе можливе....
не можна просто так пропасти..
Ти ж заєш, що для мене це важливе....
Гарний вірш, дуже складно й вправно написаний.
ВідповістиВидалитиП.с. Не сумуй!!! Все буде добре;) Ти тільки вір))
Прочитала з задоволенням вдруге! Молоедць! Талант!
ВідповістиВидалити