Сьогодні вирішила з вами поділитись іншою своєю творчістю - віршами... Не судіть строго!
Не покидай свою дитину,
Кровиночку не покидай.
Дозволь побачити країну,
Благаю, прошу,не вбивай!
До тебе ручки простягає
і просить - "Подаруй життя!!!"
Не просить, ні, воно благає,
ще ненароджене дитя...
Дозволь зустрітися з тобою,
вдихнути перший раз так треба!
Заплакати дозволь маленькою сльозою
і вперше пригорнутися до тебе!
Люблю тебе, а ти не знаєш!
Полюбиш й ти мене так само,
та лиш одне - почути маєш:
Не вбий мене, благаю, МАМО!
***
Коли закінчується літо
І ніч краде у дня години,
Дощем навколо нас полито...
Осінні, просто, наступають днини.
Кругом все жовкне і сіріє,
На дворі вже не так прогріто
І в голові лунають мрії:
"Коли ж настане знову літо?..."
***
Багато злого є на світі,
Багато горя і біди!
Є і покинуті батьками діти,
Котрим так важко по житті іти!
Але й прекрасного багато:
життя, кохання, щирий сміх,
рідненькі серцю мама й тато,
Любов до себе і до всіх!
Є також радість, сльози щастя,
Найкращі світлі почуття,
Бажання йти, і щоб не впасти
На стежці власного життя!
Здоров"я, успіх, перемоги,
Досягнення і здобуття,
Підкорені вершини і дороги,
Доведені всі справи до пуття!
Родина, дім, своя кімната,
сім'я велика за столом
і друзів вірних щоб багато
Завжди навколо нас було...
Не покидай свою дитину,
Кровиночку не покидай.
Дозволь побачити країну,
Благаю, прошу,не вбивай!
До тебе ручки простягає
і просить - "Подаруй життя!!!"
Не просить, ні, воно благає,
ще ненароджене дитя...
Дозволь зустрітися з тобою,
вдихнути перший раз так треба!
Заплакати дозволь маленькою сльозою
і вперше пригорнутися до тебе!
Люблю тебе, а ти не знаєш!
Полюбиш й ти мене так само,
та лиш одне - почути маєш:
Не вбий мене, благаю, МАМО!
***
Коли закінчується літо
І ніч краде у дня години,
Дощем навколо нас полито...
Осінні, просто, наступають днини.
Кругом все жовкне і сіріє,
На дворі вже не так прогріто
І в голові лунають мрії:
"Коли ж настане знову літо?..."
***
Багато злого є на світі,
Багато горя і біди!
Є і покинуті батьками діти,
Котрим так важко по житті іти!
Але й прекрасного багато:
життя, кохання, щирий сміх,
рідненькі серцю мама й тато,
Любов до себе і до всіх!
Є також радість, сльози щастя,
Найкращі світлі почуття,
Бажання йти, і щоб не впасти
На стежці власного життя!
Здоров"я, успіх, перемоги,
Досягнення і здобуття,
Підкорені вершини і дороги,
Доведені всі справи до пуття!
Родина, дім, своя кімната,
сім'я велика за столом
і друзів вірних щоб багато
Завжди навколо нас було...
дуже гарно!!!!
ВідповістиВидалитиДЯкуююю!!! :):):)
ВідповістиВидалити....перший вірш розчулив.....СУПЕР!!
ВідповістиВидалитиДуже сподобались вірші! Молодець! Переймають!
ВідповістиВидалития завжди знала, що львівські дівчата відрізняються від решти, що вони - надзвичайні... Тепер переконалася остаточно
ВідповістиВидалитиДякую уміс, що прочитали їх, що перейнялись!!!
ВідповістиВидалитиДякую за такі чудові вірші,у мене трішки конфлікт з донькою.Послала ій вашого вірша і сама наплакалась
ВідповістиВидалитиА про кохання пишете
ВідповістиВидалити